3% світового бюджету служби охорони здоров’я витрачається на лікування ран. Ефективність лікування ран у кожного другого пацієнта віком більше 60 років – недостатня, це свідчить про високу розповсюдженість хронічних ран. Судинна недостатність та цукровий діабет – найчастіші причини незагоюваних ран. В Україні ситуація ускладнюється вогнепальними та мінно-вибуховими пораненнями, спричиненими російською агресією.
Перинатальні тканини (пуповину, плаценту) у лікуванні ран у древніх воїнів застосовував ще батько медицини Гіпократ (V ст. до н.е.), в давніх рукописах з хірургії описано застосування з цією метою кісткового мозку. На сьогоднішній день у лікуванні незагоюваних ран, трофічних виразок, синдрому діабетичної стопи дедалі ширше застосовуються мезенхімальні стовбурові клітини. Останні найчастіше виділяють з плаценти та пуповини, кісткового мозку, жирової тканини, рідше пульпи зубів, амніотичної рідини.
Мезенхімальні стовбурові клітини розглядають як унікальний лікарський засіб для лікування незагоюваних ран, оскільки вони володіють імуномодулюючим та вираженим протизапальним ефектом, а також секретують численні фактори росту, що стимулюють розвиток нових судин, регенерацію пошкоджених тканин. Описано локальне (на зону пошкодження) та системне (в кровообіг) застосування мезенхімальних стовбурових клітин у лікуванні ран.
В Україні Інститутом клітинної терапії розроблено метод лікування ран при мінно-вибухових травмах із використанням амніотичної оболонки, яку отримують із плаценти. Амніотична оболонка – це унікальна біологічна пов’язка, що містить важливі для регенерації тканин біологічно активні речовини (колагени, цитокіни) та імунокомпетентні клітини. Високу безпечність та ефективність препаратів амніотичної оболонки людини, кріоконсервованої за методикою Інституту клітинної терапії, також підтвердили сотні успішних застосувань цього біоматеріалу в офтальмології.
Мезенхімальні стовбурові клітини розглядають як унікальний лікарський засіб для лікування незагоюваних ран, оскільки вони володіють імуномодулюючим та вираженим протизапальним ефектом, а також секретують численні фактори росту, що стимулюють розвиток нових судин, регенерацію пошкоджених тканин.
