Розсіяний склероз – це неврологічне захворювання, при якому імунна система атакує здорові тканини головного та спинного мозку, що призводить до запального ушкодження нервових клітин та ряду симптомів, пов’язаних з поганим зв’язком між нейронами.
Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин вважається ефективною в деяких випадках розсіяного склерозу. Останні можна отримати з кісткового мозку, пуповинної та периферичної крові. Мезенхімальні стовбурові клітини також все частіше використовуються при розсіяному склерозі, оскільки вони мають протизапальну дію. Найчастіше використовуваними джерелами цих клітин є пуповина, плацента, жирова тканина.
Згідно з дослідженням «Друга аутологічна трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин при розсіяному склерозі: одноцентровий проспективний досвід», опублікованому в журналі Transplantation Proceedings, у людей з розсіяним склерозом, які раніше отримали трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин, може бути проведена друга трансплантація. Вона виконується безпечно та може допомогти стабілізувати прогресування інвалідності.
Процедура включає забір власних гемопоетичних стовбурових клітин людини, а потім пригнічення імунної системи пацієнта за допомогою курсу хіміотерапії. Зібрані клітини потім знову вводять пацієнтові, де вони потрапляють у кістковий мозок, щоб створити нову імунну систему, яка не атакує здорові тканини.
У цьому дослідженні вчені з Мексики повідомили про результати лікування чотирьох пацієнтів із розсіяним склерозом, які перенесли другу процедуру трансплантації аутологічних гемопоетичних стовбурових клітин. У всіх чотирьох випадках функціональні порушення пацієнтів стабілізувалися протягом двох років відразу після отримання першої трансплантації, але згодом їх стан знову почав погіршуватися, тому вони пройшли другу процедуру через три-дев’ять років після першої.
У всіх чотирьох випадках друга процедура трансплантації стовбурових клітин була успішно проведена без будь-яких помітних ускладнень, жоден з пацієнтів не потребував госпіталізації, пов’язаної з клітинною терапією.
“У двох пацієнтів стан дещо стабілізувався після другої трансплантації, причому показники погіршувалися помітно повільніше порівняно з показниками до другої трансплантації”, – повідомили вчені.
Необхідні додаткові дослідження, щоб зробити остаточні висновки щодо ефективності терапії стовбуровими клітинами у хворих на розсіяний склероз за цією схемою. Однак численні наукові публікації свідчать, що стовбурові клітини можуть бути ефективним підходом до лікування розсіяного склерозу.
