Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин – загальноприйнятий і часто єдиний метод лікування природжених імунодефіцитів (синдром Віскотта-Олдрича, хронічна гранулематозна хвороба, недостатність адгезії лейкоцитів та ін.). Терапевтичний ефект стовбурових клітин у випадку генетично обумовлених дефектів імунної системи такий самий як при інших хворобах крові – донорські клітини-попередники імунних клітин замінюють «неправильне», уражене хворобою, кровотворення пацієнта.
Проте, імунодефіцити бувають і вторинні (набуті), що розвинулися під впливом несприятливих факторів довкілля, стресу, інших хвороб. Зниження функції імунної системи неминуче відбувається з віком. Саме з цим пов’язане зростання захворюваності на рак у осіб похилого віку – імунні клітини, зокрема лімфоцити, гірше розпізнають і неефективно знищують ракові клітини. Для корекції вторинних імунодефіцитних порушень не застосовуються такі радикальні методи лікування як трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин, проте клітинна терапія у менших дозах може бути ефективна і в цих випадках.
Так, у дослідженні на мишах показано, що культуральна рідина з мезенхімальних стовбурових клітин пуповинної крові значно покращувала імунологічні показники старих мишей та клітинні зміни, спричинені оксидативним стресом. Терапевтичний ефект мезенхімальних стовбурових клітин пуповинної крові щодо лімфоцитів з порушеною внаслідок старіння функціональною активністю пояснюється біологічно активними речовинами, які виділяються цими молодими клітинами (Bo Sun et al. Conditioned medium from human cord blood mesenchymal stem cells attenuatesage-related immune dysfunctions. 2023).
В останні роки відзначається зростання кількості доклінічних й клінічних досліджень, у яких зібрані при народженні стовбурові клітини використовуються для корекції вікових змін внутрішніх органів та з косметичною метою.
