Старіння – це незворотній фізіологічний процес, запрограмований генетично у кожному живому організмі. Проте, в останні роки в авторитетних наукових виданнях з’являється дедалі більше публікацій, що висвітлюють підходи до покращення якості життя літніх людей і профілактики хвороб похилого віку, базуючись на досягненнях сучасної клітинної біології та генетики. Те, що розвиток медичної науки й санітарної та вакцинальної культури сприяє довголіттю підтверджує і той факт, що у 1948 році, коли було засновано Всесвітню організацію охорони здоров’я, середня тривалість життя у світі виносила заледве 46 років, тоді як сьогодні прогнозується, що, наприклад в Китаю до 2035 року середня тривалість життя досягне 81 року.
Процеси старіння в організмі людини значною мірою обумовлені зниженням функціональної активності клітин, зокрема стовбурових клітин. Запас останніх впродовж життя людини також невпинно знижується, відтак слабне здатність організму до регенерації, сповільнюються процеси загоєння ран, зростання переломів. На молекулярному рівні з віком зменшується довжина теломерів хромосомів. Якщо при оптичному збільшенні подивитися на хромосоми стовбурових клітин пуповинної крові, зібраної при народженні, та клітин людини похилого віку, то перші відрізнятимуться в першу чергу довшими теломерами хромосомів. Ці молекулярні особливості обумовлюють вищу здатність клітин пуповинної крові до поділу та трансформації в інші види клітин, що може бути використано в схемах регенеративної та anti-age медицини.
У липні 2025 р. у міжнародному науковому журналі Frontiers of Aging з’явилася стаття Li He та співавторів, що науково описує механізми противікової дії стовбурових клітин. Дослідники зазначають, що ці механізми комплексні, але зокрема охоплюють відновну дію стовбурових клітин, їх здатність регулювати метаболічні процеси, знижувати запалення, чинити імуномодулюючий ефект. На сьогодні доведено здатність стовбурових клітин, введених в серце, трансформуватися в кардіоміоцити, тобто клітини міокарда, відновлюючи його структуру та функцію. Регенеративний ефект стовбурових клітин також пов’язаний із їх здатністю виділяти численні фактори росту, що стимулюють ріст і відновлення інших тканин.
В терапії anti-aging найчастіше використовують мезенхімальні стовбурові клітини, про що свідчить аналіз 11 клінічних досліджень, проведений авторами згаданої вище публікації. Повідомляється про доведену клінічну ефективність препарату алогенних мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку у лікуванні старечої слабкості осіб похилого віку. З’являється дедалі більше наукових публікацій, що свідчать про дієвість стовбурових клітин у лікуванні небажаних змін шкіри, спричинених старінням, а також у лікуванні облисіння та усунення інших косметичних дефектів.
Стаття базується на даних Асоціації кріобанків та https://www.frontiersin.org/journals/aging/articles/10.3389/fragi.2025.1638168/full
