fbpx

Нові досягнення клітинної терапії

Методи лікування захворювань із використанням нативних (не маніпульованих) та маніпульованих (модифікованих) клітин людини набувають дедалі ширшого застосування в практичній медицині. З них найширшого застосування набула трансплантація гемопоетичних (кровотворних) стовбурових клітин, зараз це один із основних методів лікування лейкозів та лімфом, природжених імунодефіцитів, генетично обумовлених хвороб кровотворення та метаболізму. 

Щорічно в світі виконується понад 50 000 трансплантацій кровотворних стовбурових клітин. Їх джерелом служить кістковий мозок, периферична кров (після попередньої стимуляції кровотворення), пуповинна кров. З 2012 року щорічна кількість транcплантацій пуповинної крові перевищує число таких операцій з використанням кісткового мозку. Зокрема, в Японії щороку виконується більше 1200 трансплантацій  гемопоетичних стовбурових клітин пуповинної крові, а з 1999 р. в країні створена Японська мережа банків пуповинної крові. 

Першу ж трансплантацію стовбурових клітин пуповинної крові в Японії виконали в 1994 р., а японський вчений Накагата Татсутоші одним із перших у світі довів наявність у пуповиній крові гемопоетичних стовбурових клітин. Цей вчений зараз є радником Центру досліджень iPS-клітин, за відкриття яких інший японець Сінья Яманака у 2012 р. отримав Нобелівську премію. Загалом у Японії виконано близько 15 000 трансплантацій пуповинної крові, що складає 1/3 від загальної їх кількості у світі. 

Трендами в трансплантаційній гематології при використанні пуповинної крові є застосування двох і більше зразків при лікуванні дорослих пацієнтів, і дедалі частіше трансплантація культивованих (розмножених) стовбурових клітин, що проводиться з метою збільшення їх кількості для осіб з великою масою тіла, як і клітин з модифікованими рецепторами для кращого приживлення трансплантату.

В останнє десятиліття одночасно з застосуванням гемопоетичних стовбурових клітин інтенсивно розвиваються методи клітинної терапії, що передбачають використання популяції мезенхімальних  стовбурових клітин з таких джерел як кістковий мозок, жирова тканина, периферична кров, пуповинна кров, пуповина, плацента, амніотична рідина та інші. Мезенхімальні стовбурові клітини застосовуються з 3 основними цілями:

  1. Лікування аутоімунних захворювань (оскільки МСК володіють імуносупресивним ефектом), зокрема таких, як розсіяний склероз, хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт 
  2. Стимуляція приживлення гемопоетичних стовбурових клітин кісткового мозку чи пуповинної крові та пригнічення проявів синдрому трансплантат-проти-господаря
  3. Субстрат для лабораторного вирощування тканин, отримання інших тканин, похідних сполучної тканини (кістки, хрящі, судини, серце, зуби). 

Іншими важливими напрямками є дослідження iPS-клітин та CAR-T-клітин, . генетично модифікованих Т-лімфоцитів методом CRISPR з метою знешкодження певних видів злоякісних пухлин, найчастіше В-клітинних лімфом.

Збереження в Кріобанку перинатальних тканин (пуповинна кров, плацента, пуповина) при пологах – єдина можливість отримати запас молодих і найбільш активних стовбурових клітин різних видів, які володіють численними перевагами над клітинним матеріалом дорослих донорів.