Методи лікування захворювань із використанням нативних (не маніпульованих) та маніпульованих (модифікованих) клітин людини набувають дедалі ширшого застосування в практичній медицині. З них найширшого застосування набула трансплантація гемопоетичних (кровотворних) стовбурових клітин, зараз це один із основних методів лікування лейкозів та лімфом, природжених імунодефіцитів, генетично обумовлених хвороб кровотворення та метаболізму.
Щорічно в світі виконується понад 50 000 трансплантацій кровотворних стовбурових клітин. Їх джерелом служить кістковий мозок, периферична кров (після попередньої стимуляції кровотворення), пуповинна кров. З 2012 року щорічна кількість транcплантацій пуповинної крові перевищує число таких операцій з використанням кісткового мозку. Зокрема, в Японії щороку виконується більше 1200 трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин пуповинної крові, а з 1999 р. в країні створена Японська мережа банків пуповинної крові.
Першу ж трансплантацію стовбурових клітин пуповинної крові в Японії виконали в 1994 р., а японський вчений Накагата Татсутоші одним із перших у світі довів наявність у пуповиній крові гемопоетичних стовбурових клітин. Цей вчений зараз є радником Центру досліджень iPS-клітин, за відкриття яких інший японець Сінья Яманака у 2012 р. отримав Нобелівську премію. Загалом у Японії виконано близько 15 000 трансплантацій пуповинної крові, що складає 1/3 від загальної їх кількості у світі.
Трендами в трансплантаційній гематології при використанні пуповинної крові є застосування двох і більше зразків при лікуванні дорослих пацієнтів, і дедалі частіше трансплантація культивованих (розмножених) стовбурових клітин, що проводиться з метою збільшення їх кількості для осіб з великою масою тіла, як і клітин з модифікованими рецепторами для кращого приживлення трансплантату.
В останнє десятиліття одночасно з застосуванням гемопоетичних стовбурових клітин інтенсивно розвиваються методи клітинної терапії, що передбачають використання популяції мезенхімальних стовбурових клітин з таких джерел як кістковий мозок, жирова тканина, периферична кров, пуповинна кров, пуповина, плацента, амніотична рідина та інші. Мезенхімальні стовбурові клітини застосовуються з 3 основними цілями:
- Лікування аутоімунних захворювань (оскільки МСК володіють імуносупресивним ефектом), зокрема таких, як розсіяний склероз, хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт
- Стимуляція приживлення гемопоетичних стовбурових клітин кісткового мозку чи пуповинної крові та пригнічення проявів синдрому трансплантат-проти-господаря
- Субстрат для лабораторного вирощування тканин, отримання інших тканин, похідних сполучної тканини (кістки, хрящі, судини, серце, зуби).
Іншими важливими напрямками є дослідження iPS-клітин та CAR-T-клітин, . генетично модифікованих Т-лімфоцитів методом CRISPR з метою знешкодження певних видів злоякісних пухлин, найчастіше В-клітинних лімфом.
Збереження в Кріобанку перинатальних тканин (пуповинна кров, плацента, пуповина) при пологах – єдина можливість отримати запас молодих і найбільш активних стовбурових клітин різних видів, які володіють численними перевагами над клітинним матеріалом дорослих донорів.